Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уцілити
Берлін: Українське слово, 1924

Уці́лити, лю, лиш, гл. Попасть въ цѣль. А другая (куля) устрелила, у серденько уцілила. Нп. Де я мірю, там я вцілю. Гол. Так мені сим і вцілила в серце. Г. Барв. 382.