Словарь української мови (1924)/уцінувати
| ◀ уцілок | Словарь української мови У уцінувати |
уцькувати ▶ |
|
Уцінува́ти, ну́ю, є́ш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать. МВ. (КС. 1902. X. 151).
| ◀ уцілок | Словарь української мови Борис Грінченко У уцінувати |
уцькувати ▶ |
|
Словарь української мови — У
уцінувати
Борис Грінченко
1924
Уцінува́ти, ну́ю, є́ш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать. МВ. (КС. 1902. X. 151).