Словарь української мови (1924)/утішатися

by Борис Грінченко

◀ утішати

Словарь української мови Борис Грінченко У утішатися

утішенька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утіша́тися, ша́юся, єшся, сов. в. уті́шитися, шуся, шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Рудч. Ск. II. 133. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Рудч. Ск. II. 94. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42.