Словарь української мови (1924)/турлучний
◀ турлук | Словарь української мови Т турлучний |
турляти ▶ |
|
Турлу́чний, а, е, турлу́чній, я, є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. Поп. 52. Турлучня хата. Черном.
◀ турлук | Словарь української мови Борис Грінченко Т турлучний |
турляти ▶ |
|
Словарь української мови — Т
турлучний
Борис Грінченко
1924
Турлу́чний, а, е, турлу́чній, я, є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. Поп. 52. Турлучня хата. Черном.