Словарь української мови (1924)/турлук
◀ турлити | Словарь української мови Т турлук |
турлучний ▶ |
|
Турлу́к, ка́, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
◀ турлити | Словарь української мови Борис Грінченко Т турлук |
турлучний ▶ |
|
Словарь української мови — Т
турлук
Борис Грінченко
1924
Турлу́к, ка́, м. Земляной кирпичъ. Шейк.