Словарь української мови (1924)/туркіт
| ◀ турків | Словарь української мови Т туркіт |
турко ▶ |
|
Ту́ркіт, коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.
| ◀ турків | Словарь української мови Борис Грінченко Т туркіт |
турко ▶ |
|
Словарь української мови — Т
туркіт
Борис Грінченко
1924
Ту́ркіт, коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.