Словарь української мови (1924)/турків
| ◀ туркеня | Словарь української мови Т турків |
туркіт ▶ |
|
Ту́рків, кова, ве. Принадлежащій турку. Желех.
| ◀ туркеня | Словарь української мови Борис Грінченко Т турків |
туркіт ▶ |
|
Словарь української мови — Т
турків
Борис Грінченко
1924
Ту́рків, кова, ве. Принадлежащій турку. Желех.