Словарь української мови (1924)/туркеня

by Борис Грінченко

◀ туркенька

Словарь української мови Борис Грінченко Т туркеня

турків ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Турке́ня, турки́ня, ні, ж. 1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк. 2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. Ум. Турке́нька, турке́ненька, турки́нонька. АД. I. 291.