Словарь української мови (1924)/тупик
◀ тупий | Словарь української мови Т тупик |
тупити ▶ |
|
Тупи́к, ка́, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
◀ тупий | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупик |
тупити ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупик
Борис Грінченко
1924
Тупи́к, ка́, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.