Словарь української мови (1924)/тупий
| ◀ тупець | Словарь української мови Т тупий |
тупик ▶ |
|
Тупи́й, а́, е́. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.
| ◀ тупець | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупий |
тупик ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупий
Борис Грінченко
1924
Тупи́й, а́, е́. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.