Словарь української мови (1924)/тупити
◀ тупик | Словарь української мови Т тупити |
тупиця ▶ |
|
Тупи́ти, плю́, пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
◀ тупик | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупити |
тупиця ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупити
Борис Грінченко
1924
Тупи́ти, плю́, пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?