Словарь української мови (1924)/туж
| ◀ тудою | Словарь української мови Т туж |
тужавіти ▶ |
|
Туж, нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
| ◀ тудою | Словарь української мови Борис Грінченко Т туж |
тужавіти ▶ |
|
Словарь української мови — Т
туж
Борис Грінченко
1924
Туж, нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).