Словарь української мови (1924)/тужавіти
◀ туж | Словарь української мови Т тужавіти |
тужаночка ▶ |
|
Тужа́віти, вію, єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
◀ туж | Словарь української мови Борис Грінченко Т тужавіти |
тужаночка ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тужавіти
Борис Грінченко
1924
Тужа́віти, вію, єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.