Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тудою
Берлін: Українське слово, 1924

Тудо́ю, нар. Въ ту сторону, тою дорогою. МВ. (КС. 1902. X. 142) Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Рудч. Ск. II. 98. См. Сюдою.