Словарь української мови (1924)/сюдою
◀ сюди | Словарь української мови С сюдою |
сюра ▶ |
|
Сюдо́ю, нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. I. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).