Словарь української мови (1924)/травиця
◀ травити | Словарь української мови Т травиця |
травка ▶ |
|
Трави́ця, ці, трави́ченька, трави́чка, ки, ж. Ум. отъ трава.
◀ травити | Словарь української мови Борис Грінченко Т травиця |
травка ▶ |
|
Словарь української мови — Т
травиця
Борис Грінченко
1924
Трави́ця, ці, трави́ченька, трави́чка, ки, ж. Ум. отъ трава.