Словарь української мови (1924)/трава
| ◀ тра | Словарь української мови Т трава |
травень ▶ |
|
Трава́, ви́, ж. Трава. На ледачій землі і трава не росте. Ном. Ум. Тра́вка, тра́вонька, тра́вочка, трави́ця, трави́чка, трави́ченька. Щоби сіно не зчорніло і в полі травиця. Чуб. V. 14.