Словарь української мови (1924)/тихострунний
◀ тихосвітний | Словарь української мови Т тихострунний |
тихцем ▶ |
|
Тихостру́нний, а, е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
◀ тихосвітний | Словарь української мови Борис Грінченко Т тихострунний |
тихцем ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тихострунний
Борис Грінченко
1924
Тихостру́нний, а, е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.