Словарь української мови (1924)/тихосвітний
◀ тихоплав | Словарь української мови Т тихосвітний |
тихострунний ▶ |
|
Тихосві́тний, а, е. Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре! К. Дз. 186.
◀ тихоплав | Словарь української мови Борис Грінченко Т тихосвітний |
тихострунний ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тихосвітний
Борис Грінченко
1924
Тихосві́тний, а, е. Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре! К. Дз. 186.