Словарь української мови (1924)/тихцем
◀ тихострунний | Словарь української мови Т тихцем |
тихшати ▶ |
|
Тихце́м, нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем. Г. Барв. 442.
◀ тихострунний | Словарь української мови Борис Грінченко Т тихцем |
тихшати ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тихцем
Борис Грінченко
1924
Тихце́м, нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем. Г. Барв. 442.