Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тихоплав
Берлін: Українське слово, 1924

Тихопла́в, ва, м. Медленно плавающій, ходящій, двигающійся, неторопливый. Кінь у мене тихоплав — скоро не побіжить, хоч як його жени. Харьк. у. А ну ти, тихоплав, швидче біжи. Харьк. у.