Словарь української мови (1924)/суятитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суятитися
Берлін: Українське слово, 1924

Суяти́тися, ячу́ся, ти́шся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.