Словарь української мови (1924)/суятити
| ◀ суята | Словарь української мови С суятити |
суятитися ▶ |
|
Суяти́ти, ячу́, ти́ш, гл. — кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.
| ◀ суята | Словарь української мови Борис Грінченко С суятити |
суятитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
суятити
Борис Грінченко
1924
Суяти́ти, ячу́, ти́ш, гл. — кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.