Словарь української мови (1924)/супротивний

by Борис Грінченко

◀ супротивитися

Словарь української мови Борис Грінченко С супротивний

супротивник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Супроти́вний, а, е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставає. АД. I. 186.