Словарь української мови (1924)/супротивитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супротивитися
Берлін: Українське слово, 1924

Супроти́витися, влюся, вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться. Мет. 157.