Словарь української мови (1924)/супротивник

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супротивник
Берлін: Українське слово, 1924

Супроти́вник, ка, м. 1) Противникъ, врагъ. 2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме. Ном. № 3749.