Словарь української мови (1924)/супротивець
| ◀ супроти | Словарь української мови С супротивець |
супротивитися ▶ |
|
Супроти́вець, вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.