Словарь української мови (1924)/супротивець

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супротивець
Берлін: Українське слово, 1924

Супроти́вець, вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.