Словарь української мови (1924)/сумирно
| ◀ сумирний | Словарь української мови С сумирно |
сумиряти ▶ |
|
Суми́рно, нар. Мирно, тихо. МВ. II. 171.
| ◀ сумирний | Словарь української мови Борис Грінченко С сумирно |
сумиряти ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумирно
Борис Грінченко
1924
Суми́рно, нар. Мирно, тихо. МВ. II. 171.