Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сумиряти
Берлін: Українське слово, 1924

Сумиря́ти, ряю, єш, сов. в. сумири́ти, рю́, ри́ш, гл. Смирять, смирить. Сам Господь єсть правда, сокрушить неправду, сумирить гординю, вознесеть святиню. КС. 1883. VIII. 770.