Словарь української мови (1924)/сумирний
| ◀ сумирити | Словарь української мови С сумирний |
сумирно ▶ |
|
Суми́рний, а, е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно. МВ. II. 8.
| ◀ сумирити | Словарь української мови Борис Грінченко С сумирний |
сумирно ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумирний
Борис Грінченко
1924
Суми́рний, а, е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно. МВ. II. 8.