Словарь української мови (1924)/сумирити
| ◀ сумир | Словарь української мови С сумирити |
сумирний ▶ |
|
Сумири́ти, ся. См. Сумиряти, ся.
| ◀ сумир | Словарь української мови Борис Грінченко С сумирити |
сумирний ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумирити
Борис Грінченко
1924
Сумири́ти, ся. См. Сумиряти, ся.