Словарь української мови (1924)/стріхавий
◀ стріха | Словарь української мови С стріхавий |
стріхіль ▶ |
|
Стрі́хавий, а, е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
◀ стріха | Словарь української мови Борис Грінченко С стріхавий |
стріхіль ▶ |
|
Словарь української мови — С
стріхавий
Борис Грінченко
1924
Стрі́хавий, а, е. Взъерошенный, шершавый. Угор.