Словарь української мови (1924)/стріхіль
| ◀ стріхавий | Словарь української мови С стріхіль |
стріч ▶ |
|
Стріхі́ль, ля́, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. См. Стріхіль, стрихулець.
| ◀ стріхавий | Словарь української мови Борис Грінченко С стріхіль |
стріч ▶ |
|
Словарь української мови — С
стріхіль
Борис Грінченко
1924
Стріхі́ль, ля́, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. См. Стріхіль, стрихулець.