Словарь української мови (1924)/струпкуватий

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
струпкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Струпкува́тий, а, е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ. НВолын. у.