Словарь української мови (1924)/струпко
◀ струпкий | Словарь української мови С струпко |
струпкуватий ▶ |
|
Стру́пко, нар. — їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
◀ струпкий | Словарь української мови Борис Грінченко С струпко |
струпкуватий ▶ |
|
Словарь української мови — С
струпко
Борис Грінченко
1924
Стру́пко, нар. — їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.