Словарь української мови (1924)/старосвітщина
◀ старосвітній | Словарь української мови С старосвітщина |
староста ▶ |
|
Старосві́тщина, ни, ж. Старина. К. ХП. 11. Г. Барв. 424. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. К. ЧР. 16.