Словарь української мови (1924)/старосвітній
◀ старопілля | Словарь української мови С старосвітній |
старосвітщина ▶ |
|
Старосві́тній, я, є, старосві́тський, а, е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. I. 16. Ця пісня старосвітська. По старосві́тськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськи жити, поти у нас і добро буде.