Словарь української мови (1924)/старопілля
| ◀ староміський | Словарь української мови С старопілля |
старосвітній ▶ |
|
Старопі́лля, ля, с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі. Черн. г.