Словарь української мови (1924)/старожитній
◀ старожил | Словарь української мови С старожитній |
старозавітний ▶ |
|
Старожи́тній, я, є = Стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.