Словарь української мови (1924)/старозавітний
◀ старожитній | Словарь української мови С старозавітний |
староміський ▶ |
|
Старозаві́тний, а, е, —ній, я, є. Ветхозавѣтный. Левиц. I. 240.
◀ старожитній | Словарь української мови Борис Грінченко С старозавітний |
староміський ▶ |
|
Словарь української мови — С
старозавітний
Борис Грінченко
1924
Старозаві́тний, а, е, —ній, я, є. Ветхозавѣтный. Левиц. I. 240.