Словарь української мови (1924)/стародавній
◀ старогрецький | Словарь української мови С стародавній |
стародавність ▶ |
|
Старода́вній, я, є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. М. Пр. 62.