Словарь української мови (1924)/старник

by Борис Грінченко

◀ старливий

Словарь української мови Борис Грінченко С старник

старовина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Старни́к, ка, м. соб. 1) Птицы или животныя старшаго возраста. Лубен., Екат. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екат. у. (Залюб.). 4) = Стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).