Словарь української мови (1924)/стариця
◀ старинний | Словарь української мови С стариця |
старичий ▶ |
|
Стари́ця, ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060. 2) Нищая. Шух. I. 33. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.