Словарь української мови (1924)/справичити
◀ справити | Словарь української мови С справичити |
справка ▶ |
|
Справи́чити, чу, чиш, гл. Лишить дѣвственности. НВолын. у. (Лободов.).
◀ справити | Словарь української мови Борис Грінченко С справичити |
справка ▶ |
|
Словарь української мови — С
справичити
Борис Грінченко
1924
Справи́чити, чу, чиш, гл. Лишить дѣвственности. НВолын. у. (Лободов.).