Словарь української мови (1924)/справити
◀ справилля | Словарь української мови С справити |
справичити ▶ |
|
Спра́вити, ся. См. Справляти, ся.
◀ справилля | Словарь української мови Борис Грінченко С справити |
справичити ▶ |
|
Словарь української мови — С
справити
Борис Грінченко
1924
Спра́вити, ся. См. Справляти, ся.