Словарь української мови (1924)/способний

by Борис Грінченко

◀ способитися

Словарь української мови Борис Грінченко С способний

спостерегати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спосо́бний, а, е = Спосібний. На що воно способне, оце дерево? Черн. г. Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо. Лебед. у.