Словарь української мови (1924)/способитися
◀ способити | Словарь української мови С способитися |
способний ▶ |
|
Спосо́битися, блюся, бишся, гл. Быть пригоднымъ, идти въ дѣло. Багато докладу треба, як красять вовну.... оливо — й те способиться. Лебед. у.