Словарь української мови (1924)/спокоїти
| ◀ спокійно | Словарь української мови С спокоїти |
спокоїтися ▶ |
|
Споко́їти, ко́ю, їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.
| ◀ спокійно | Словарь української мови Борис Грінченко С спокоїти |
спокоїтися ▶ |
|
Словарь української мови — С
спокоїти
Борис Грінченко
1924
Споко́їти, ко́ю, їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.