Словарь української мови (1924)/спокоїтися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спокоїтися
Берлін: Українське слово, 1924

Споко́їтися, ко́юся, їшся, гл. Упокоиться, умереть. Я звинулась до попа хрестити, аж уже спокоїлась дитина. НВолын. у.