Словарь української мови (1924)/сперечатися
◀ сперечати | Словарь української мови С сперечатися |
сперечитися ▶ |
|
Спереча́тися, ча́юся, єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. I. 20.